Кольпіт — симптоми, причини, ознаки

Кольпіт — це запалення слизової оболонки піхви. Воно розвивається через різні інфекційні та неінфекційні чинники. Це одне з найпоширеніших захворювань серед жінок репродуктивного віку, а його діагностика та лікування важливі для запобігання ускладненням та підтримці репродуктивного здоров’я. Діагноз кольпіт особливо небезпечний для жінок під час вагітності.

Причини кольпіту

Найбільш часто кольпіт виникає внаслідок інфікування бактеріями або іншими агентами. Наприклад, він може бути спричинений грибами роду Candida, найпростішими Trichomonas vaginalis та хламідіями.

Також однією з найпоширеніших причин кольпіту є бактеріальний вагініт. Він розвивається, коли порушується баланс нормальної мікрофлори піхви, та мікроорганізми, такі як Gardnerella vaginalis, починають переважати. Як наслідок розвивається запалення.

Є і неінфекційні причини:

Алергічні реакції. У деяких жінок кольпіт розвивається як результат алергічної реакції на засоби особистої гігієни, мило, презервативи, гелі для душу чи латекс.
Гормональні зміни. У жінок у період менопаузи, а також при гормональних розладах (наприклад, під час приймання контрацептивів або після пологів) може спостерігатися витончення слизової оболонки піхви та зниження секреції, що сприяє розвитку запалення.
Травми. Механічні ушкодження слизової оболонки піхви (наприклад, після пологів чи невдалого статевого акту) можуть призвести до кольпіту.
Порушення особистої гігієни. Неправильна гігієна, надмірне використання агресивних миючих засобів, несанкціоноване використання спреїв або тампонів може порушити нормальну мікрофлору піхви та призвести до запалення.
Зниження імунітету. Хронічні захворювання, такі як діабет, інфекційні хвороби, а також стрес і перевтома можуть послабити імунну систему, що підвищує сприйнятливість піхви до інфекцій.

Психосоматичні чинники також грають роль під час розвитку кольпіту. Стреси та емоційне напруження можуть послабити імунну систему, створюючи умови для розвитку запалень в організмі, у тому числі й у піхві.

Симптоми кольпіту

Ознаки кольпіту можуть відрізнятися залежно від причини запалення. Але є кілька загальних проявів, які найчастіше спостерігаються в жінок із цим захворюванням. Симптоми кольпіту:

Нестерпний свербіж і печіння. Одним із перших і найбільш помітних симптомів є свербіж в області зовнішніх статевих органів та піхви. Жінка може відчувати дискомфорт як у спокої, так і при сечовипусканні чи статевих актах.
Виділення з піхви. Вони стають ряснішими, часто змінюють колір та запах. При бактеріальному вагініті виділення можуть бути сірими чи білими з неприємним рибним запахом. При кандидозі вони найчастіше білі та сирні. А трихомонада призводить до пінистих виділень із неприємним запахом.
Болюче сечовипускання. Через запалення слизової оболонки піхви та уретри сечовипускання може бути болючим, супроводжуючись печінням або різьбою.
Біль при статевому акті. Запалення піхви призводить до болю під час статевого акту.
Загальні ознаки запалення. У деяких випадках жінки можуть відчувати слабкість, головний біль та підвищення температури тіла.
Набряклість і почервоніння — слизова оболонка піхви може стати запаленою, почервонілою, з набряками. Це притаманно всім формам кольпіту.

Крім того, можуть спостерігатися загальні симптоми запалення, такі як слабкість, головна біль, підвищення температури, особливо при гострих формах захворювання.

Види кольпіту та їхні особливості

У міжнародній класифікації хвороб (МКХ 10) кольпіт належить до групи захворювань, пов’язаних із запаленням піхви, та має код Н71, який прописують у діагнозі.

Класифікується захворювання так:

Н71.0 — Гострий кольпіт. Характеризується швидким початком запалення піхви та яскраво вираженими симптомами, такими як рясні виділення, печіння, свербіж та хворобливі відчуття при статевому акті.
Н71.1 — Хронічний кольпіт. Тривале запалення піхви, що може виникати на тлі неефективного лікування гострого кольпіту або постійного впливу чинників, що спричиняють запалення (наприклад, гормональні порушення, хронічні інфекції). Симптоми можуть бути менш виражені, але жінки можуть скаржитися на постійні виділення, свербіж та дискомфорт. Хронічний кольпіт потребує більш тривалого лікування.
Н71.2 — Атрофічний кольпіт. Запалення, спричинене зниженням рівня естрогенів, що є характерним для жінок у постменопаузальному віці. З віком рівень естрогенів в організмі знижується, що призводить до витончення слизової оболонки піхви, зниження вологості та еластичності тканин. Внаслідок цього збільшується сприйнятливість до інфекцій. Симптоми включають свербіж, печіння, сухість піхви та болючі відчуття при статевому акті. Атрофічний кольпіт також має назву віковий кольпіт.
Н71.3 — Кандидозний кольпіт (дріжджовий кольпіт). Тобто спричинений грибами роду Candida, найчастіше Candida albicans. Симптоми включають свербіж, білі сирні виділення з кислим запахом, хворобливі відчуття при сечовипусканні та статевому акті.
Н71.4 — Трихомонадний кольпіт. Спричиняється Trichomonas vaginalis, одноклітинним паразитом, який передається статевим шляхом. Це запалення піхви супроводжується рясними пінистими виділеннями, печінням та свербінням. Крім того, трихомонадний кольпіт може спричиняти хворобливе сечовипускання та неприємний запах.
Н71.8 — Інші види вагініту, у тому числі неспецифічний кольпіт.
Н71.9 — Неуточнений кольпіт. Це може бути включаючи бактеріальний або кандидозний кольпіт, який не підтверджений за якихось причин.

Залежно від збудників, у діагнозі можуть бути прописані додаткові букви та цифри.

Діагностика кольпіту

Діагностика кольпіту потребує комплексного підходу. Лікар, зазвичай гінеколог, спершу проводить огляд та оцінює слизову оболонку піхви та шийку матки, щоб виявити ознаки запалення. Потім він збирає матеріал для проведення мікроскопії та бактеріологічного посіву.

Мікроскопія мазків необхідна в діагностиці виявлення бактеріальних чи грибкових інфекцій. А бактеріологічний посів дає змогу визначити тип патогену та його чутливість до антибіотиків чи протигрибкових препаратів. Також іноді призначають ПЛР-дослідження. Воно використовується для виявлення інфекцій, що передаються статевим шляхом, таких як хламідіоз або трихомоніаз.

Діагноз кольпіт ставиться лише лікарем після виявлення причин розвитку.

Лікування кольпіту

Протокол лікування кольпіту залежить від його причини. Основний підхід — це застосування антибактеріальних, протигрибкових чи антипаразитарних препаратів залежно від виявленого збудника.

Для лікування бактеріального вагініту зазвичай застосовуються антибіотики, такі як метронідазол або кліндаміцин, які усувають надмірне розмноження Gardnerella vaginalis та відновлюють нормальну мікрофлору піхви.

Лікування мікотичного кольпіту включає антимікотичні препарати, такі як флуконазол або клотримазол, які допомагають усунути інфекцію та відновити нормальний баланс мікрофлори. Для лікування трихомоніазу застосовують препарати, такі як метронідазол або тинідазол, які ефективно діють на Trichomonas vaginalis. А антибіотики, такі як азитроміцин або доксициклін, застосовуються для лікування інфекцій, спричинених хламідіями та мікоплазмами.

Під час вагітності дріжджовий кольпіт або інфекційний процес, спричинений бактеріями, вимагає проведення щадного протоколу лікування. Найчастіше призначається антибактеріальна або протигрибкова терапія в незначному дозуванні.

Додатково можуть бути рекомендовані засоби відновлення нормальної мікрофлори піхви, такі як пробіотики, або препарати, що знімають запалення.

Профілактика кольпіту

Для того, щоб не допустити розвиток захворювання кольпіт, важливо дотримуватися деяких правил профілактики:

щодня проводити туалет зовнішніх статевих органів без використання агресивних миючих засобів;
використовувати презервативи для запобігання інфекціям, що передаються статевим шляхом;
уникати переохолодження та сильних стресів, які можуть послабити імунну систему та сприяти розвитку запалення;
збалансовано харчуватися та підтримувати імунну систему.

За відсутності адекватного протоколу лікування гострий кольпіт може перейти в хронічну форму. Хронічний кольпіт може бути більш важким для лікування і спричиняти тривалі симптоми, такі як хронічні виділення, свербіж і больові відчуття, що значно знижує якість життя пацієнтки.

Подальший розвиток інфекції може призвести до запалення шийки матки (цервіцит), що збільшує ризик її поширення на інші тканини матки, фалопієвих труб та яєчників. Це може спричинити захворювання, такі як сальпінгіт або ендометрит, які можуть призвести до неможливості настання вагітності, особливо якщо інфекція поширюється на внутрішні структури статевих органів.

Кандидозний кольпіт або інший інфекційний тип, спричинений бактеріями або найпростішими, що трапляється під час вагітності, збільшує ризик передчасних пологів, інфікування плода та розвитку запалень у матці. У деяких випадках інфекція може бути передана дитині під час пологів, спричиняючи кон’юнктивіт або пневмонію в новонародженого.

Крім того, розвиток кольпіту, спричиненого бактеріями, грибами або іншими мікроорганізмами, може призвести до інфікування партнера. Це спричинить ризик розвитку різних патологій у чоловіка. Тому не нехтуйте своїм здоров’ям та здоров’ям своїх близьких — проходьте своєчасні скринінгові обстеження у лікаря.

IRIMI Group

E-mail і адреса

Телефон

Cоцмережі

* результати лікування індивідуальні та залежать від особливостей організму кожного пацієнта.

Заказать звонок