Ендометріоз

Ендометріоз

Ендометріоз – це захворювання , при якому клітини, що за своєю структурою подібні до клітин ендометрію, з’являються за межами матки – в інших органах і системах організму.

Ендометріоз – це захворювання , при якому клітини, що за своєю структурою подібні до клітин ендометрію, з’являються за межами матки – в інших органах і системах організму. За своєю природою це доброякісне захворювання, проте водночас воно має деякі властивості (інвазивний ріст, перебіг захворювання), що характерні для злоякісних пухлин.

Ендометріоз є гормонально залежним захворюванням і розвивається тільки у жінок репродуктивного віку.

Чому виникає ендометріоз?

Його називають хворобою ста теорій, проте, жодна з них повністю не описує причину його виникнення. В основі причини захворювання лежить порушення апоптозу (процес, за допомогою якого організм знищує «зайві» клітини). При ендометріозі цей процес порушується та поступово призводить до виникнення ендометріоїдних вогнищ.

Одною з основних проблем у лікуванні ендометріозу є його пізнє виявлення. Така тенденція простежується у всіх країнах світу, незалежно від їх географічного розташування та рівня життя. За даними різних досліджень, від перших проявів ендометріозу до встановлення діагнозу в середньому минає від 6 до 10 років!

Різновиди ендометріозу

Існує три основні форми ендометріозу – перитонеальний ендометріоз (ендометріоз очеревини), ендометріоїдні кісти яєчників та глибокий інвазивний ендометріоз.

Перитонеальний ендометріоз – це форма захворювання, при якій невеликі вогнища ендометріозу виникають на поверхні очеревини у вигляді різних за формою і розміром елементів. Під час операції їх добре видно у вигляді синіх/коричневих крапок або білуватих плям на очеревини. В цілому виділяють більше 10 різних за зовнішнім виглядом проявів ендометріозу очеревини.

Найчастіше такий тип захворювання має безсимптомний перебіг і виявляється під час операції, адже ці вогнища мають занадто малу товщину, щоб бути виявленими при проведенні УЗД або інших неінвазивних методів діагностики. Зазвичай перитонеальний ендометріоз виявляють під час діагностичної лапароскопії з приводу безпліддя, адже вогнища ендометріозу можуть і бути його причиною.

Ще одна форма ендометріозу – ендометріоїдні кісти яєчників (ендометріоми).

Ендометріома – кіста, що складається з капсули, яка наповнена густим вмістом коричневого кольору, через це такі кісти часто називають шоколадними. Розміри кісти можуть бути різними – від зовсім невеликих, до таких, що вміщують декілька літрів рідини. Особливістю ендометріоїдних кіст у більшості випадків є їх безсимптомний перебіг, тому їх зазвичай випадково виявляють при плановому проходженні УЗД або при обстеженні з приводу безпліддя.

Найбільш ефективним методом оперативного лікування ендометріом є енуклеація (стріпінг), тобто вилущування капсули кісти. Сучасне обладнання та відповідні навички хірурга при використанні цього методу, дозволяють звести до мінімуму рецидиви кіст та максимально зберегти кількість яйцеклітин і функцію яєчників.

І, нарешті, найскладніша форма цього захворювання – глибокий інфільтративний ендометріоз. Із його назви зрозуміло, що такі вогнища ендометріозу розташовані не на поверхні, а всередині уражених тканин та органів.

Найчастіше зустрічається ураження стінки прямої та сигмоподібної кишок, тазового відділу сечоводів, стінки сечового міхура, нервів, судин, зв’язок. Інфільтративний ендометріоз зазвичай супроводжується больовим відчуттям внизу живота, що посилюється накануні та під час менструацій, хоча він також може мати безсимптомний перебіг упродовж деякого часу. Глибоке ураження органів може супроводжуватись больовими відчуттями при сечовипусканні та дефекації, появою домішок крові у випорожненнях під час менструацій, а також біллю при статевому акті.

Хірургія глибокого інфільтративного ендометріозу відноситься до одних з найскладніших операцій у тазовій хірургії, адже вона нерідко потребує накладання кишкових анастамозів, відокремлення й трансплантації сечоводів, резекції стінки сечового міхура. Саме тому подібні операції у всьому світі виконуються у спеціалізованих центрах на висококласному обладнанні та за участю хірургів, які мають великий досвід у лікуванні цієї патології.

В яких випадках необхідне хірургічне лікування:

  • наявність ендометріом або кіст яєчників діаметров більше 3 см;
  • глибокий інфільтративний ендометріоз з ураженням суміжних органів;
  • відсутність ефекту від медикаментозного лікування;
  • безпліддя, що викликане ендометріозом.

Лікування ендометріозу здебільшого комплексне – воно поєднує у собі хірургічну операцію та подальше медикаментозне лікування.

Ендометріоз – це захворювання , при якому клітини, що за своєю структурою подібні до клітин ендометрію, з’являються за межами матки – в інших органах і системах організму. За своєю природою це доброякісне захворювання, проте водночас воно має деякі властивості (інвазивний ріст, перебіг захворювання), що характерні для злоякісних пухлин.

Ендометріоз є гормонально залежним захворюванням і розвивається тільки у жінок репродуктивного віку.

Чому виникає ендометріоз?

Його називають хворобою ста теорій, проте, жодна з них повністю не описує причину його виникнення. В основі причини захворювання лежить порушення апоптозу (процес, за допомогою якого організм знищує «зайві» клітини). При ендометріозі цей процес порушується та поступово призводить до виникнення ендометріоїдних вогнищ.

Одною з основних проблем у лікуванні ендометріозу є його пізнє виявлення. Така тенденція простежується у всіх країнах світу, незалежно від їх географічного розташування та рівня життя. За даними різних досліджень, від перших проявів ендометріозу до встановлення діагнозу в середньому минає від 6 до 10 років!

Різновиди ендометріозу

Існує три основні форми ендометріозу – перитонеальний ендометріоз (ендометріоз очеревини), ендометріоїдні кісти яєчників та глибокий інвазивний ендометріоз.

Перитонеальний ендометріоз – це форма захворювання, при якій невеликі вогнища ендометріозу виникають на поверхні очеревини у вигляді різних за формою і розміром елементів. Під час операції їх добре видно у вигляді синіх/коричневих крапок або білуватих плям на очеревини. В цілому виділяють більше 10 різних за зовнішнім виглядом проявів ендометріозу очеревини.

Найчастіше такий тип захворювання має безсимптомний перебіг і виявляється під час операції, адже ці вогнища мають занадто малу товщину, щоб бути виявленими при проведенні УЗД або інших неінвазивних методів діагностики. Зазвичай перитонеальний ендометріоз виявляють під час діагностичної лапароскопії з приводу безпліддя, адже вогнища ендометріозу можуть і бути його причиною.

Ще одна форма ендометріозу – ендометріоїдні кісти яєчників (ендометріоми).

Ендометріома – кіста, що складається з капсули, яка наповнена густим вмістом коричневого кольору, через це такі кісти часто називають шоколадними. Розміри кісти можуть бути різними – від зовсім невеликих, до таких, що вміщують декілька літрів рідини. Особливістю ендометріоїдних кіст у більшості випадків є їх безсимптомний перебіг, тому їх зазвичай випадково виявляють при плановому проходженні УЗД або при обстеженні з приводу безпліддя.

Найбільш ефективним методом оперативного лікування ендометріом є енуклеація (стріпінг), тобто вилущування капсули кісти. Сучасне обладнання та відповідні навички хірурга при використанні цього методу, дозволяють звести до мінімуму рецидиви кіст та максимально зберегти кількість яйцеклітин і функцію яєчників.

І, нарешті, найскладніша форма цього захворювання – глибокий інфільтративний ендометріоз. Із його назви зрозуміло, що такі вогнища ендометріозу розташовані не на поверхні, а всередині уражених тканин та органів.

Найчастіше зустрічається ураження стінки прямої та сигмоподібної кишок, тазового відділу сечоводів, стінки сечового міхура, нервів, судин, зв’язок. Інфільтративний ендометріоз зазвичай супроводжується больовим відчуттям внизу живота, що посилюється накануні та під час менструацій, хоча він також може мати безсимптомний перебіг упродовж деякого часу. Глибоке ураження органів може супроводжуватись больовими відчуттями при сечовипусканні та дефекації, появою домішок крові у випорожненнях під час менструацій, а також біллю при статевому акті.

Хірургія глибокого інфільтративного ендометріозу відноситься до одних з найскладніших операцій у тазовій хірургії, адже вона нерідко потребує накладання кишкових анастамозів, відокремлення й трансплантації сечоводів, резекції стінки сечового міхура. Саме тому подібні операції у всьому світі виконуються у спеціалізованих центрах на висококласному обладнанні та за участю хірургів, які мають великий досвід у лікуванні цієї патології.

В яких випадках необхідне хірургічне лікування:

  • наявність ендометріом або кіст яєчників діаметров більше 3 см;
  • глибокий інфільтративний ендометріоз з ураженням суміжних органів;
  • відсутність ефекту від медикаментозного лікування;
  • безпліддя, що викликане ендометріозом.

Лікування ендометріозу здебільшого комплексне – воно поєднує у собі хірургічну операцію та подальше медикаментозне лікування.

Ендометріоз – це захворювання , при якому клітини, що за своєю структурою подібні до клітин ендометрію, з’являються за межами матки – в інших органах і системах організму.

*  результати лікування індивідуальні та залежать від особливостей організму кожного пацієнта.

Copyright © 2021 IRIMI Group

Scroll Up