Безпліддя

Безпліддя

Безпліддя – це хвороба чоловічої чи жіночої репродуктивної системи, яка визначається як нездатність досягти вагітності після регулярних незахищених статевих актів протягом 12 або більше місяців.

Безпліддя — проблема, з якою стикаються мільйони людей репродуктивного віку.

Такий діагноз встановлюється в разі неможливості жінки завагітніти протягом року за умови регулярного статевого життя та відсутності контрацепції.

Коли пара стикається з безпліддям, то обидва партнери повинні пройти всі етапи діагностики для виявлення можливої причини безпліддя.

Жіноче безпліддя буває первинним — коли в жінки ще жодного разу не наставала вагітність, а також вторинним — коли жінка вже була вагітна, незалежно від результату вагітності.

Нижче перераховані найбільш поширені причини жіночої безплідності та методи їх лікування:

1. Непрохідність чи функціональна недостатність маткових труб

На одному з перших місць стоїть трубний фактор, найчастіше – це наявність спайкового процесу в черевній порожнині, що призводить до порушення прохідності або функціонування маткових труб. Спайки найчастіше виникають після перенесених інфекційних захворювань сечостатевої системи, унаслідок ендометріозу, а також після перенесених операцій на черевній порожнині.

Крім цього, причиною непрохідності маткових труб може бути гідросальпінкс — стан, що виникає при обтурації черевного кінця маткової труби, що призводить до накопичення в її просвіті рідини, яка має ембріотоксичну дію й може призводити до безпліддя, навіть якщо інша маткова труба не уражена.

В більшості випадків, подібні патології підлягають лікуванню чи хірургічній корекції.

Якщо відсутні незворотні зміни фімбрій та внутрішньої вистилки труб, наприклад, коли спайковий процес викликаний плівчастими ніжними спайками, то механічне розсічення спайок та відновлення нормальної анатомії, з великою ймовірністю дозволить жінці самостійно завагітніти після проведеної операції.

Важливим є також «вік» захворювання — чим менше часу пройшло з моменту утворення спайок/гідросальпінкса, тим більша ймовірність відновлення нормального функціонування маткової труби.

2. Ендометріоз та безпліддя

Ендометріоз також є однією з провідних причин безпліддя — за даними Американського товариства репродуктивної медицини (ASRM), до половини жінок з ендометріозом стикаються з безпліддям.

Причому деякі форми ендометріозу не можуть бути виявлені жодними методами діагностики, крім діагностичної лапароскопії.

Причини безпліддя при ендометріозі досить різноманітні:

  • ендометріоїдні кісти яєчників;
  • спайковий процес у малому тазі;
  • порушення в роботі рецепторного апарату ендометрію;
  • зміни в перитонеальній рідині, що призводять до порушення процесу запліднення.

Деякі механізми безпліддя при ендометріозі ще недостатньо вивчені — іноді вагітність може не наступати навіть при поверхневому легкому ендометріозі без значних спайок та ураження органів.

Однак, при своєчасному виявленні ендометріозу, правильно проведеному хірургічному лікуванні та вчасно призначеній медикаментозній терапії — шанс самостійної вагітності досить високий.

3. Патологія матки та ендометрію

Безпліддя, пов’язане з патологією ендометрію — ситуація, при якій ендометрій не має потрібних властивостей, щоби забезпечити імплантацію та прикріплення яйцеклітини. Найчастіше, це поліпи ендометрію, гіперплазія, хронічний ендометрит.

З боку матки головними причинами безпліддя є:

  • міоми матки, особливо ті, що знаходяться в підслизовому шарі і призводять до деформації порожнини матки;
  • аденоміоз (ендометріоз у стінці матки) — він знижує функціональні можливості ендометрію для імплантації та прикріплення яйцеклітини;
  • аномалії розвитку матки, наприклад, дворога матка, подвоєння матки або маткова перегородка (хоча остання частіше призводить до невиношування вагітності, ніж до її відсутності);
  • спайковий процес усередині порожнини матки (синдром Ашермана) — виникає, як наслідок перенесеного запалення або після операцій у порожнині матки.

4. Ендокринні розлади

Порушення гормональної регуляції на будь-якому рівні — також може бути причиною безпліддя.

Різні порушення гормональної регуляції можуть призводити до порушення дозрівання яйцеклітини, відсутності овуляції, непідготовленості ендометрію до імплантації яйцеклітини та інших проблем, що не дозволяють жінці завагітніти.

Одним із найчастіших ендокринологічних захворювань, що призводять до безпліддя, є СПКЯ — синдром полікістозних яєчників.

Він зустрічається у 5–10 % жінок і зазвичай проявляється підвищенням рівня андрогенів у крові, аменореєю/олігоменореєю, надмірним оволосінням за чоловічим типом та вугровим висипом.

Діагноз СПКЯ може бути поставлений жінці, за наявності в неї двох із трьох нижчеперелічених симптомів:

  • клінічно та лабораторно доведена гіперандрогенія (підвищення рівня чоловічих гормонів);
  • мультифолікулярні яєчники — понад 10 фолікулів у кожному яєчнику за даними УЗД;
  • ановуляція чи олігоовуляція.

До проблем із настанням вагітності можуть призводити безліч різних ендокринологічних захворювань (інсулінорезистентність, недостатність лютеїнової фази, патологія щитовидної залози, синдром виснаження яєчників, гіпоталамічний синдром, цукровий діабет, патології надниркових залоз тощо).

При лікуванні ендокринологічного безпліддя необхідна консультація та лікування в ендокринолога, адже основна проблема в даному випадку лежить саме в гормональних порушеннях і після їх корекції можливе самостійне настання вагітності.

Лікування безпліддя

У більшості випадків безпліддя, золотим стандартом діагностики та лікування є діагностична лапароскопія, адже ця операція дозволяє не тільки поставити діагноз, але і вчасно вилікувати патологію, або якщо самостійна вагітність неможлива, то своєчасно скористатися допоміжними репродуктивними технологіями (ДРТ).

Як правило, за один наркоз проводиться гістероскопія та лапароскопія, що дозволяє одразу оцінити стан ендометрію та порожнини матки, узяти біопсію ендометрію для його детального дослідження, перевірити прохідність маткових труб (найдостовірніший спосіб — хромогідротубація під час лапароскопії), безпосередньо оцінити стан матки, яєчників та маткових труб та при знаходженні патології в будь-якому з цих органів — провести відповідне оперативне лікування.

На цей час у нас за плечима 25 років досвіду успішного лікування безпліддя. За цей період ми допомогли завагітніти понад 1000 жінок із цим діагнозом.

Безпліддя — проблема, з якою стикаються мільйони людей репродуктивного віку.

Такий діагноз встановлюється в разі неможливості жінки завагітніти протягом року за умови регулярного статевого життя та відсутності контрацепції.

Коли пара стикається з безпліддям, то обидва партнери повинні пройти всі етапи діагностики для виявлення можливої причини безпліддя.

Жіноче безпліддя буває первинним — коли в жінки ще жодного разу не наставала вагітність, а також вторинним — коли жінка вже була вагітна, незалежно від результату вагітності.

Нижче перераховані найбільш поширені причини жіночої безплідності та методи їх лікування:

1. Непрохідність чи функціональна недостатність маткових труб

На одному з перших місць стоїть трубний фактор, найчастіше – це наявність спайкового процесу в черевній порожнині, що призводить до порушення прохідності або функціонування маткових труб. Спайки найчастіше виникають після перенесених інфекційних захворювань сечостатевої системи, унаслідок ендометріозу, а також після перенесених операцій на черевній порожнині.

Крім цього, причиною непрохідності маткових труб може бути гідросальпінкс — стан, що виникає при обтурації черевного кінця маткової труби, що призводить до накопичення в її просвіті рідини, яка має ембріотоксичну дію й може призводити до безпліддя, навіть якщо інша маткова труба не уражена.

В більшості випадків, подібні патології підлягають лікуванню чи хірургічній корекції.

Якщо відсутні незворотні зміни фімбрій та внутрішньої вистилки труб, наприклад, коли спайковий процес викликаний плівчастими ніжними спайками, то механічне розсічення спайок та відновлення нормальної анатомії, з великою ймовірністю дозволить жінці самостійно завагітніти після проведеної операції.

Важливим є також «вік» захворювання — чим менше часу пройшло з моменту утворення спайок/гідросальпінкса, тим більша ймовірність відновлення нормального функціонування маткової труби.

2. Ендометріоз та безпліддя

Ендометріоз також є однією з провідних причин безпліддя — за даними Американського товариства репродуктивної медицини (ASRM), до половини жінок з ендометріозом стикаються з безпліддям.

Причому деякі форми ендометріозу не можуть бути виявлені жодними методами діагностики, крім діагностичної лапароскопії.

Причини безпліддя при ендометріозі досить різноманітні:

  • ендометріоїдні кісти яєчників;
  • спайковий процес у малому тазі;
  • порушення в роботі рецепторного апарату ендометрію;
  • зміни в перитонеальній рідині, що призводять до порушення процесу запліднення.

Деякі механізми безпліддя при ендометріозі ще недостатньо вивчені — іноді вагітність може не наступати навіть при поверхневому легкому ендометріозі без значних спайок та ураження органів.

Однак, при своєчасному виявленні ендометріозу, правильно проведеному хірургічному лікуванні та вчасно призначеній медикаментозній терапії — шанс самостійної вагітності досить високий.

3. Патологія матки та ендометрію

Безпліддя, пов’язане з патологією ендометрію — ситуація, при якій ендометрій не має потрібних властивостей, щоби забезпечити імплантацію та прикріплення яйцеклітини. Найчастіше, це поліпи ендометрію, гіперплазія, хронічний ендометрит.

З боку матки головними причинами безпліддя є:

  • міоми матки, особливо ті, що знаходяться в підслизовому шарі і призводять до деформації порожнини матки;
  • аденоміоз (ендометріоз у стінці матки) — він знижує функціональні можливості ендометрію для імплантації та прикріплення яйцеклітини;
  • аномалії розвитку матки, наприклад, дворога матка, подвоєння матки або маткова перегородка (хоча остання частіше призводить до невиношування вагітності, ніж до її відсутності);
  • спайковий процес усередині порожнини матки (синдром Ашермана) — виникає, як наслідок перенесеного запалення або після операцій у порожнині матки.

4. Ендокринні розлади

Порушення гормональної регуляції на будь-якому рівні — також може бути причиною безпліддя.

Різні порушення гормональної регуляції можуть призводити до порушення дозрівання яйцеклітини, відсутності овуляції, непідготовленості ендометрію до імплантації яйцеклітини та інших проблем, що не дозволяють жінці завагітніти.

Одним із найчастіших ендокринологічних захворювань, що призводять до безпліддя, є СПКЯ — синдром полікістозних яєчників.

Він зустрічається у 5–10 % жінок і зазвичай проявляється підвищенням рівня андрогенів у крові, аменореєю/олігоменореєю, надмірним оволосінням за чоловічим типом та вугровим висипом.

Діагноз СПКЯ може бути поставлений жінці, за наявності в неї двох із трьох нижчеперелічених симптомів:

  • клінічно та лабораторно доведена гіперандрогенія (підвищення рівня чоловічих гормонів);
  • мультифолікулярні яєчники — понад 10 фолікулів у кожному яєчнику за даними УЗД;
  • ановуляція чи олігоовуляція.

До проблем із настанням вагітності можуть призводити безліч різних ендокринологічних захворювань (інсулінорезистентність, недостатність лютеїнової фази, патологія щитовидної залози, синдром виснаження яєчників, гіпоталамічний синдром, цукровий діабет, патології надниркових залоз тощо).

При лікуванні ендокринологічного безпліддя необхідна консультація та лікування в ендокринолога, адже основна проблема в даному випадку лежить саме в гормональних порушеннях і після їх корекції можливе самостійне настання вагітності.

Безпліддя – це хвороба чоловічої чи жіночої репродуктивної системи, яка визначається як нездатність досягти вагітності після регулярних незахищених статевих актів протягом 12 або більше місяців.

Лікування безпліддя

У більшості випадків безпліддя, золотим стандартом діагностики та лікування є діагностична лапароскопія, адже ця операція дозволяє не тільки поставити діагноз, але і вчасно вилікувати патологію, або якщо самостійна вагітність неможлива, то своєчасно скористатися допоміжними репродуктивними технологіями (ДРТ).

Як правило, за один наркоз проводиться гістероскопія та лапароскопія, що дозволяє одразу оцінити стан ендометрію та порожнини матки, узяти біопсію ендометрію для його детального дослідження, перевірити прохідність маткових труб (найдостовірніший спосіб — хромогідротубація під час лапароскопії), безпосередньо оцінити стан матки, яєчників та маткових труб та при знаходженні патології в будь-якому з цих органів — провести відповідне оперативне лікування.

На цей час у нас за плечима 25 років досвіду успішного лікування безпліддя. За цей період ми допомогли завагітніти понад 1000 жінок із цим діагнозом.

*  результати лікування індивідуальні та залежать від особливостей організму кожного пацієнта.

Copyright © 2021 IRIMI Group

Scroll Up