Сечокам`яна хвороба являє собою одну з найскладніших проблем сучасної урології.
Вона не тільки посідає вагоме місце в структурі захворюваності нирок і сечовивідних шляхів, але й може призводити до тяжких наслідків, включаючи інвалідність.
За даними статистики, камені у нирках протягом життя формуються у понад 20 % населення світу (найчастіше у працездатному віці), до того ж захворювання має рецидивуючий перебіг.
Перші прояви сечокам’яної хвороби зазвичай слабко виражені та нетривалі (біль у попереку, часті позиви до сечовипускання, нудота, домішки крові в сечі).
Щоб виявити наявність конкрементів у нирці або сечоводі – необхідно провести загальний аналіз сечі та ультразвукове дослідження нирок та сечового міхура (у чоловіків – УЗД простати з визначенням залишкової сечі) з наступною консультацією уролога для уточнення подальшого плану обстеження.
Лікування сечокам’яної хвороби полягає у відновленні відтоку сечі, руйнуванні та/чи видаленні каменя (та дослідження його структури), проведення протизапальної та антибактеріальної терапії, розробку протирецидивної терапії та метафілактики (запобігання повторного камнєутворення).
Руйнування каменя може бути дистанційним або контактним.
Дистанційне руйнування є досить ефективним методом при застосуванні за показами (недавній, нещільний камінь, відсутність інших перешкод для відходження сечі).
Контактне дроблення під час ендоскопічного доступу – гарантований метод (показаний для будь яких каменів), проте він має певні обмеження. Контактне руйнування каменів відбувається за рахунок використання пневматичних приладів, ультразвука, лазера.
Операція ендоскопічним доступом – виконується через сечівник (без порушення тканин) при знаходженні каменя в сечовому міхурі чи сечоводі, проте – доступ до каменів нирки здійснюється черезшкірно (перкутана нефроскопія) з використанням ультразвукового та рентген-контролю. Можливо проведення втручання за допомогою жорсткого або гнучкого ендоскопів.
Слід зауважити, що при перших проявах цього захворювання необхідно звернутися за допомогою до лікаря, адже несвоєчасне звернення до фахівців може призвести до вираженого гнійного процесу аж до септичного стану, що значно подовжить час відновлення та складність видалення каменя.
Сучасна концепція метафілактики (запобігання) камнеутворення передбачає обов’язкову діагностику біохімічних показників сечі, крові, та дослідження мінерального складу видаленого сечового каменя. Це дозволяє визначити причину формування каменя та цілеспрямовано призначити протирецидивну терапію, що значно зменшує ризик повторного каменеутворення.