Геморой – симптоми, причини, види, профілактика

Геморой – це захворювання, що не становить загрози для життя пацієнта, але що впливає на її якість. Причини та симптоми геморою різноманітні, і від них залежить тактика лікування. Давайте детальніше розберемося у всіх нюансах різних видів цього захворювання та методах консервативного та хірургічного лікування.

Що таке геморой?

Геморой це варикозно розширені вени на закінченні прямої кишки й анальному каналі. Вони формують гемороїдальні вузли (гулі), які можуть бути внутрішніми (розташовуються всередині кишки) або зовнішніми (виступають з анального отвору).

Причини геморою

Найбільш поширені причини геморою у пацієнтів – проблеми із дефекацією. Наприклад, при запорах відбувається постійне напруження, що підвищує тиск на венозні сплетення та призводить до утворення вузлів. Діарея також є причиною, оскільки призводить до подразнення та травматизації слизової оболонки.

У пацієнтів жіночої статі найпоширеніші причини геморою – вагітність та пологи. Збільшення матки чинить тиск на вени тазу та нижньої частини живота, що може призводити до застою крові. А сильне напруження під час пологів значно підвищує тиск на анальну область. Рідше призводить до розвитку геморою тривале приймання оральних контрацептивів, які можуть впливати на венозний тонус в анальній ділянці.

До інших причин належать:

зловживання проносними засобами;
частий анальний секс;
тривале сидіння або стояння та відсутність фізичної активності;
вік 35+ років:
часті запальні процеси в органах малого таза;
зайва вага.

Вживання гострої їжі, дієта з малою кількістю клітковини, генетична схильність до слабкості венозних стінок, важка фізична праця, стрес та психологічна напруга також збільшують ризик розвитку геморою.

Види геморою

Розрізняють два основні види геморою внутрішній та зовнішній.

Внутрішній геморой розвивається всередині анального каналу та нижньої частини прямої кишки, вище за зубчасту лінію. На початкових стадіях внутрішній геморой зазвичай не видно і не відчувається, оскільки всередині ануса немає больових рецепторів.

Внутрішній геморой має чотири стадії розвитку залежно від стану вузлів:

I – збільшені, але не випадають;
II – випадають за дефекації, але самостійно повертаються назад;
III – випадають при дефекації або фізичному навантаженні та вимагають ручного вправлення;
IV – постійно знаходяться поза анальним каналом і не піддаються вправлення.

Стадію визначає лікар на підставі результатів діагностики та анамнезу пацієнта.

Зовнішній геморой розвивається під шкірою навколо анусу, нижче за зубчасту лінію. Вузли помітні та відчутні при пальпації, найчастіше болючі.

Також іноді зустрічається комбінований вид захворювання, що включає одночасно і внутрішні, і зовнішні вузли.

Симптоми геморою

Найбільш поширені симптоми геморою за наявності внутрішніх вузлів – кровотеча та випадання вузлів під час акту дефекації. Так, на поверхні калу та туалетному папері залишаються характерні яскраво-червоні смуги крові. А випадання після акту дефекації найчастіше самостійно проходить і повторюється не щоразу. Але під час важкої стадії розвитку, вузли залишаються зовні постійно, викликаючи дискомфорт, кровотечу та подразнення.

Зовнішні гемороїдальні вузли також можуть проявлятися кровотечею під час та поза актом дефекації. Сліди крові можуть залишатися на спідній білизні пацієнта.

Запідозрити захворювання на пацієнта також дозволять такі симптоми геморою:

ущільнення біля анального отвору при зовнішньому геморої – тромбовані (синюшного або багряного кольору);
запалені гемороїдальні вузли (червоні, набряклі болючі та гарячі на дотик);
почуття неповного випорожнення кишківника;
свербіння та подразнення в області заднього проходу;
слизові виділення із заднього проходу;
утруднення дефекації;
відчуття печіння чи поколювання.

Не всі ці симптоми присутні у кожного пацієнта з гемороєм. Їх вага буде змінюватись від тяжкості перебігу захворювання. З появою будь-якого з цих симптомів необхідно звернутися до лікаря для діагностики та лікування геморою.

Геморой: діагностика

Діагностика захворювання включає комплексний підхід, який починається з опитування пацієнта та продовжується фізичним оглядом, лабораторними та інструментальними методами. Під час фізикального огляду лікар оцінює стан анальної області та проводить пальпацію. Як інструментальну діагностику призначають аноскопію та сигмоїдоскопію для візуалізації внутрішнього геморою та оцінки його стадії. Також оцінюють лабораторні дослідження – загальний аналіз крові та калу.

Для диференціальної діагностики лікар може призначити ректороманоскопію та колоноскопію, що дозволяє виключити інші патології. Перед проведенням хірургічного лікування лікар може призначити додаткові дослідження.

Геморой: наслідки

Якщо не лікувати геморой – можуть розвинутися різні наслідки. Найчастіше це постійні кровотечі, біль, запалення, нетримання калу, анемія та випадання вузлів. До більш небезпечних наслідків належать тромбоз гемороїдального вузла, що потребують термінового хірургічного лікування, а також інфекційні процеси, які можуть поширюватися на навколишні тканини та викликати парапроктит.

Щоб виключити будь-які наслідки, пацієнту важливо своєчасно звертатися до лікаря та розпочинати лікування. Геморой не стане проблемою для життя пацієнта, якщо лікування захворювання почнеться на ранніх стадіях його розвитку.

Геморой: консервативне лікування

Для лікування захворювання є кілька консервативних методів, які не потребують хірургічного втручання. Усі вони спрямовані зниження симптоматики, зменшення розмірів шишок чи його повного видалення. Консервативне лікування ефективніше на ранніх етапах розвитку. До нього відносяться:

Медикаментозне лікування. Включає використання різних лікарських засобів, спрямованих на полегшення симптомів, усунення запалення та виключення прогресування захворювання. Найчастіше лікар призначає пацієнту крем з аналгезуючою, протизапальною, антисептичною або загоювальною дією, свічки гемостатики або венотоніки, антикоагулянти, системні венотоніки та флеботоніки. Іноді прописують системні знеболювальні, НПЗП та антибіотики.
Лігування гумовою стрічкою (бандажування). Полягає у накладенні бандажа або гумової стрічки навколо основи вузла пацієнта. Стрічка перекриває кровопостачання вузла, що сприяє його відмиранню. Процедура займає кілька хвилин та проводиться лікарем амбулаторно. Це малоінвазивний варіант лікування зі швидким відновленням, який проводиться з використанням місцевих анестетиків.
Склеротерапія. Цей консервативний спосіб лікування захворювання, що включає введення спеціального розчину у вузол, що викликає його скорочення та відмирання. Проводиться з використанням місцевих анестетиків швидко, амбулаторно та безболісно.
Електротерапія. Полягає у застосуванні слабкого електричного струму скорочення вузлів. Безболісна та швидка процедура, яка виконується амбулаторно. Область проведення електротерапії лікар опрацьовує місцевим анестетиком.
Інфрачервона коагуляція. В ході даного консервативного лікування використовується інфрачервоне світло для припинення кровопостачання вузлів, що призводить до їх зменшення. Випромінювання викликає коагуляцію судин та припинення кровопостачання вузла. Також проводиться із використанням місцевих анестетиків.

Після консервативної терапії потрібно змінити спосіб життя, щоб уникнути запорів та зменшити навантаження на анальну область. Усі нюанси вирішуються лікарем в індивідуальному порядку. Також пацієнту потрібно буде відвідувати планові консультації для оцінки ефективності лікування та виключення рецидивів.

Геморой: хірургічне лікування

Хірургічне лікування геморою призначається, коли консервативні методи не дають бажаного результату, захворювання проявляється надто вираженими симптомами або перебуває на 3-4 стадії розвитку. Основні варіанти хірургічного лікування:

Гемороїдектомія – хірургічне лікування, при якому видаляються зовнішні та внутрішні гемороїдальні шишки. Розрізняють закриту, відкриту та підслизову гемороїдектомію. Повне відновлення настає за два-три тижні.
Зшита гемороїдопексія – гемороїдальні шишки підтягуються і фіксуються всередині каналу при використанні скоб. Мета операції – відновити анатомічне положення вузлів та припинити їх випадання. Відновлення після цього хірургічного лікування проходить швидше і менш болісно порівняно з традиційною гемороїдектомією.
Перев’язка гемороїдальних артерій – це метод, при якому перев’язуються артерії, що живлять вузли, внаслідок чого вони зменшуються. Вона виконується під доплерівським контролем УЗД для точного визначення розташування артерій. Відновлення після хірургічного лікування займає кілька днів, болі та дискомфорт мінімальні.

Загальні правила коригування способу життя після хірургічного лікування: необхідно уникати важких навантажень і збільшити в раціоні кількість клітковини. У перші дні після операції можливе призначення знеболювальних препаратів. Також необхідні регулярні огляди у лікаря з метою оцінки процесу загоєння після хірургічного втручання чи консервативного лікування.

Геморой: профілактика

Активний спосіб життя у вигляді регулярних фізичних вправ і переважання в раціоні продуктів багатих на харчові волокна дозволить запобігати розвитку захворювання.

Ще одним важливим нюансом способу життя для профілактики геморою є уникнення сильної напруги при дефекації, дотримання режиму та використання м’якого туалетного паперу.

IRIMI Group

E-mail і адреса

Телефон

Cоцмережі

* результати лікування індивідуальні та залежать від особливостей організму кожного пацієнта.

Заказать звонок