Остеохондроз: лікування, симптоми та причини остеохондрозу хребта

Остеохондроз — це дегенеративно-дистрофічна патологія хребта, під час якої руйнуються міжхребцеві диски, суглоби та інші структури. Це поширена проблема, особливо серед людей середнього та старшого віку. Сьогодні ж остеохондроз розвивається і в осіб молодого та підліткового віку. Процес пов’язаний з безліччю факторів, ознак, симптомів і причин. Розберімось в усіх аспектах остеохондрозу.

Причини остеохондрозу

Причини остеохондрозу включають великий спектр факторів:

  1. Малорухливий спосіб життя. Це веде до ослаблення м’язового корсета, який підтримує хребет.
  2. Генетична схильність. Якщо у близьких родичів пацієнта спостерігалися проблеми з хребтом, ймовірність розвитку остеохондрозу у нього вище. 
  3. Неправильна постава. Постійне неправильне положення хребта (наприклад, під час сидячої роботи) веде до нерівномірного навантаження на міжхребцеві диски.
  4. Травми. Механічні пошкодження можуть сприяти прискореному зносу міжхребцевих дисків.
  5. Вікові зміни. З віком погіршується кровопостачання хребта, міжхребцеві диски втрачають свою еластичність і природно деформуються і зміщуються.
  6. Зайва вага. Надмірна маса тіла створює додаткове навантаження на хребет, особливо нижні відділи, що прискорює процес зношування дисків. 
  7. Неправильне харчування. Нестача в раціоні ключових поживних речовин, таких як кальцій, вітаміни D і C, а також дефіцит білка може негативно позначитися на здоров’ї кісток і хрящів. 

Деякі хронічні захворювання, такі як діабет та остеопороз, також можуть стати причиною розвитку патології остеохондроз. Ці стани впливають на обмін речовин у кістках і хрящах, і навіть їх здатність витримувати фізичне навантаження.

Остеохондроз у підлітковому віці пов’язаний з порушенням обміну речовин, фізичними навантаженнями чи травмами. А зміни у хребті можуть прогресувати швидше через інтенсивне фізичне навантаження та недостатню профілактику.

Види остеохондрозу

Остеохондроз має кілька видів. Залежно від локалізації ураження хребта розрізняють:

  • шийний — вражає шийний відділ;
  • грудний — розвивається у грудному відділі;
  • поперековий — зустрічається частіше та вражає поперековий відділ.

Кожен вид остеохондрозу має свої ознаки розвитку та методи діагностики.

Симптоми остеохондрозу

Симптоми остеохондрозу різняться залежно від виду. Також є загальні ознаки патологічного процесу. Наприклад, больовий синдром розвивається під час всіх видів остеохондрозу. Відрізняється він локалізацією. Біль може іррадіювати в інші тканини та органи. При шийному — больовий симптом остеохондрозу може віддавати в плечі й руки, при грудному — в проєкцію серця, а при поперековому — в сідниці, стегна та стопи

Також загальними симптомами всіх видів остеохондрозу є спазми, ломота та почуття оніміння. Усі ознаки виявлятимуться в різних ділянках хребта залежно від ураженого відділу хребта. 

Інші симптоми, що розвиваються при захворюванні остеохондроз, залежно від локалізації:

  • шийний — головний біль, обмеження рухливості, печіння або поколювання в руках, запаморочення, а при компресії нервових корінців — слабкість і оніміння в руках;
  • грудний — утруднене дихання, біль між ребрами;
  • поперековий — порушення чутливості, ознаки радикуліту та обмеження рухливості.

Тривале прогресування захворювання на остеохондроз може призвести до зміни постави, утворення сутулості або викривлення хребта.

Остеохондроз: діагностика

Діагностика патології остеохондроз потребує комплексного підходу. Важливо повністю вивчити стан хребта та оцінити всі симптоми остеохондрозу. Стандартом діагностики є МРТ, КТ та рентгенографія. Усі методи дозволяють побачити стан міжхребцевих дисків, визначити наявність протрузій та гриж. Різниця методів діагностики полягає в якості зображення. Найбільш деталізованим буде МРТ — магнітно-резонансна томографія. 

Але перед проведенням будь-яких досліджень необхідна консультація ортопеда-травматолога або невролога. Саме лікар вибере оптимальний тип діагностики. Крім того, під час консультації проводиться фізикальний огляд. Лікар перевіряє рефлекси, чутливість та рухливість кінцівок.

За необхідності призначається ультразвукова доплерографія судин. Вона дозволяє оцінити кровообіг у судинах певного відділу хребта. 

Можливі й додаткові методи діагностики захворювання остеохондроз. Лабораторні дослідження призначаються для виключення запальних процесів та інфекцій. Вони часто імітують симптоми остеохондрозу. Функціональні тести в діагностиці дозволяють оцінити рухливість хребта та реакцію на навантаження. Це може допомогти виявити обмеження рухів та патологічні зміни. Додатково призначають електроміографію (ЕМГ). З її допомогою вимірюють електричну активність м’язів та нервів. Цей метод діагностики корисний для оцінки стану нервових корінців та визначення наявності неврологічних порушень.

Лікування остеохондрозу

Лікування патології остеохондроз також вимагає комплексного підходу — від усунення причини (якщо це можливо) до приймання медикаментів чи оперативного втручання

Найчастіше призначаються консервативне лікування. Воно включає протизапальні та знеболювальні препарати для зняття больового синдрому. Паралельно необхідно пройти курс масажу та/або мануальної терапії. Лікар самостійно визначить найкращий тип лікування для виключення ризику пошкоджень структур хребта.

Лікувальні вправи допоможуть зміцнити м’язи спини та покращити рухливість хребта, а фізіотерапевтичні методи лікування у вигляді електрофорезу, лазеротерапії та магнітотерапії знімуть спазм та запалення.

Хірургічне втручання застосовується у крайніх випадках, коли консервативні методи не дають ефекту. Наприклад, за розвитку гриж міжхребцевих дисків. Також лікар може наполягати на операції, якщо є компресія спинного мозку.

Остеохондроз: профілактика

Для профілактики остеохондрозу в молодому та підлітковому віці необхідно стежити за розвитком хребта та підтримувати його. Регулярний огляд у лікаря дозволить своєчасно діагностувати викривлення, спазм та слабкість м’язів. Дітям обов’язково необхідно зміцнювати спину, займатися плаванням, танцями чи іншим видом спорту. Особливо це стосується періодів активного зростання. 

У дорослому віці найкращою профілактикою патології остеохондроз є:

  • підтримка правильної постави — постійний контроль постави при сидячій роботі та у повсякденному житті;
  • фізична активність — регулярні вправи для зміцнення м’язів спини та покращення гнучкості хребта;
  • правильне харчування — харчування, багате вітамінами та мінералами (особливо кальцієм та вітаміном D), підтримує здоров’я кісток;
  • уникнення важких навантажень — переносити тяжкості слід правильно, щоб не перевантажувати хребет;
  • контроль зайвої ваги — важливо підтримувати нормальний індекс маси тіла;
  • уникнення тривалої статичної напруги — якщо робота пов’язана з тривалим сидінням або стоянням, необхідно робити регулярні перерви для розминки та зміни пози. 

Спортсменам й спортсменкам, які тренуються у спортзалі, необхідно рівномірно качати м’язи спини. При постійних тренуваннях на одну або кілька груп м’язів у верхніх відділах спини збільшуватиметься навантаження на попереково-крижовий відділ. Це може спровокувати розвиток патології остеохондроз. 

Постійно підтримуйте своє здоров’я! Адже це найважливіше, що ви маєте. А за потреби звертайтеся до кваліфікованих лікарів IRIMI Group & Medical Plaza для швидкого та професійного лікування.

*  результати лікування індивідуальні та залежать від особливостей організму кожного пацієнта.

Copyright © 2024 IRIMI Group

Scroll Up