Кіста Бейкера - симптоми, діагностика, причини і лікування

Кіста Бейкера – симптоми, діагностика, причини і лікування

Кіста Бейкера (підколінна кіста) – це доброякісне новоутворення, заповнене синовіальною рідиною. Воно локалізується у підколінній ямці та супроводжується ознаками місцевого запального процесу.

Кіста Бейкера в МКХ 10 кодується як M71.2 – синовіальна поплітеальна кіста.

M71 – це група “Інші бурсопатії”, яка включає різні захворювання синовіальних сумок, не класифіковані в інших рубриках, а M71.2 – це конкретний код для діагностики “кіста Бейкера”.

Кіста Бейкера: причини та симптоми

Кіста Бейкера має низку основних причин розвитку:
- травми – удар, переломи, падіння тощо;
- запальні процеси – ревматоїдний артрит, остеоартрит тощо;
- дегенеративні вікові ознаки, пов’язані з природним зношуванням хряща;
- вроджені аномалії суглоба.
Також причиною кісти Бейкера є порушення відтоку синовіальної рідини, що відбувається при закупорці каналу, яким вона відводиться із суглоба, або підвищене вироблення синовіальної рідини.
Жінки більш схильні до формування кісти Бейкера. Найчастіше патологія розвивається в осіб старше 40 років. До групи ризику належать люди, які займаються спортом, асоційованим з підвищеним навантаженням на колінні суглоби, наприклад, бігом чи футболом.
Симптоми кісти Бейкера:
- ущільнення у підколінній ямці – відчувається, як м’яка еластична освіта під коліном;
- біль – може бути гострим, ниючим або тупим, і посилюватися при згинанні або розгинанні коліна;
- обмеження рухливості – розвивається не завжди;
- почуття розпирання чи тиску у підколінній ямці;
- оніміння або поколювання в нозі;
- почуття скутості в коліні;
- ознаки почервоніння та набряклості шкіри над кістою.
Але кіста Бейкера далеко не завжди призводить до розвитку симптомів. У деяких випадках вона має незначні розміри, тому не призводить до дискомфорту.
З появою симптомів кісти Бейкера необхідно здійснити запис до лікаря. Він поставить точний діагноз і призначить лікування.

Кіста Бейкера: діагностика та лікування

Діагностика кісти Бейкера передбачає первинний запис на консультацію до лікаря, який збирає анамнез та проводить фізикальний огляд. При підозрі наявності новоутворення призначається УЗД, яке дозволяє визначити розмір, форму та вміст кісти, а також МРТ, що надає більш детальну інформацію про кісту та навколишні тканини.

Якщо діагноз кіста Бейкера підтверджується – призначається лікування. Протокол підбирається індивідуально, залежно від її розмірів, причини, виразності симптомів, супутніх захворювань та інших факторів.

Протокол лікування включає медикаментозне лікування (НПЗП та анальгетики), фізіотерапевтичні вправи та операцію.

Кіста Бейкера: операція

Найчастіше лікарі застосовують малоінвазивний метод операції для лікування кісти Бейкера, а саме пункцію. Згідно з протоколом, за допомогою пункційної голки здійснюється прокол кісти та видаляється вся рідина. Після чого її вивчають та призначають додаткове медикаментозне лікування.

Якщо кіста Бейкера велика, викликає біль та/або ознаки здавлення інших структур, може бути рекомендована хірургічна операція.

Існує два основних типи операцій з видалення кісти Бейкера:

Відкрита операція – традиційний тип, при якому для доступу до кістки робиться розріз в коліні. Зазвичай проводиться під загальною анестезією.
Артроскопічна операція – менш інвазивний тип операції. При якому для доступу до кисті робляться два або три невеликі розрізи в коліні. Проводиться під місцевою чи регіонарною анестезією.

Після операції наноситься пов’язка та прописуються знеболювальні, антибактеріальні та протизапальні препарати. Реабілітація триває кілька тижнів. Однак може знадобитися фізіотерапевтичне лікування, щоб відновити діапазон рухів у коліні.

Діагностика – кіста Бейкера – найчастіше не призводить до серйозних ускладнень. Своєчасне лікування гарантує сприятливий прогноз.

IRIMI Group

E-mail і адреса

Телефон

Cоцмережі

* результати лікування індивідуальні та залежать від особливостей організму кожного пацієнта.

Заказать звонок