Грижа Шморля — симптоми, причини, ознаки, діагностика та лікування

Грижа Шморля — це патологічний стан міжхребцевого диска, при якому його тканина (хрящ або драглисте ядро) проникає в губчасту кістку тіла хребця через ослаблені замикальні пластини. Це відбувається без виходу диска за межі хребетного стовпа, що відрізняє цей тип грижі від інших. Уперше морфологічно патологія описана в 1927 Крістіаном Шморлем — німецьким патологом.

Часто діагноз вузли Шморля ставиться на скринінгових обстеженнях після 40 років, а також у підлітків у період активного зростання. Давайте детальніше розберемося в причинах, ознаках, діагностиці та лікуванні проблеми, а також дізнаємось, чим небезпечна грижа Шморля.

Причини розвитку

Вузли Шморля формуються через порушене живлення кісткової тканини, що зумовлено низкою причин:

генетична схильність — через особливості будови міжхребцевих дисків та замикальних пластинок;

вікові зміни та дегенеративні процеси — сприяють проникненню частини міжхребцевого диска в тіло хребця;
травми хребта — сильні удари, падіння або компресійні навантаження можуть пошкоджувати замикальні пластини хребців, що створює сприятливі умови для формування вузлів;
супутні захворювання — остеопороз, що призводить до зниження щільності кісткової тканини, робить хребці більш вразливими до проникнення тканин диска, а також інші хвороби сполучної тканини;
неправильне навантаження на хребет — постійні статичні навантаження (наприклад, сидяча робота або підняття важких речей із неправильною технікою) можуть збільшувати тиск на міжхребцеві диски, провокуючи їхню деформацію.

Незалежно від причини, стан можна коригувати та контролювати.

Чим небезпечна грижа Шморля?

Грижа Шморля сама собою рідко спричиняє серйозні симптоми. Але її наявність говорить про початок розвитку структурних змін у хребті, які за відсутності контролю та лікування можуть призвести до ускладнень:

остеопорозу — ослаблення кісткової тканини, спричинене проникненням грижі в губчасту речовину хребця, призводить до збільшення ризику переломів;
погіршення амортизації — зниження функції диска підвищує навантаження на інші структури;
компресії нервових корінців — при значному розмірі грижі розвиваються неврологічні ускладнення, такі як біль, оніміння чи слабкість;
хронічного болю — множинні грижі сковують хребет і призводять до більш вираженого больового синдрому в спині.

Важливо розуміти, що грижа Шморля потребує уваги, навіть якщо вона має безсимптомний перебіг, оскільки її наслідки можуть проявитися через роки у вигляді обмежень фізичної активності та ускладнень.

Симптоми грижі Шморля

Найчастіше грижа Шморля протікає безсимптомно, що утрудняє своєчасне виявлення вузлів. Але при прогресуванні змін розвиваються і симптоми:

тупий, постійний біль, що посилюється при тривалому навантаженні або статичному положенні;
ранкове відчуття скутості в ураженій зоні хребта;
обмеження рухливості у спини;
відчуття втоми в м’язах спини;
не здатність нахилятися, повертатися чи згинатися, особливо після фізичної активності;
спазми в поперековій або грудній ділянці.

У молодих пацієнтів симптоми можуть бути менш вираженими через високу еластичність тканин.

Грижа Шморля: діагностика

Обсяг діагностики включає збір анамнезу та фізикальне обстеження. Крім уточнення всіх деталей перебігу патології, лікар оцінює рухливість хребта, наявність хворобливості при пальпації, зміни постави та напруження м’язів.

Інструментальні методи допомагають поставити остаточний діагноз та оцінити стан усіх структур:

рентгенографія виявляє характерні вузлики Шморля, деформації хребців та зміни в дисках;
магнітно-резонансна томографія дає змогу більш точно оцінити локалізацію та розмір вузликів, стан навколишніх тканин та виключити інші патології;
комп’ютерна томографія також застосовується для детального вивчення структури хребців у разі підозри на ускладнення.

Під час діагностики також вдається виключити інші патології, які мають схожу симптоматику (остеохондроз, міжхребцеві грижі та спондилоартрит).

Як лікувати грижі Шморля?

Лікування грижі Шморля спрямоване на усунення симптомів, запобігання прогресуванню та зміцненню хребта.

Для усунення болю та запалення призначають НПЗП (нестероїдні протизапальні препарати). При сильному м’язовому напруженні застосовуються міорелаксанти. Додатково використовуються препарати, що покращують кровообіг, та хондропротектори для підтримки структури міжхребцевих дисків.

Фізіотерапія також має ключову роль. Електрофорез, магнітотерапія, ультразвукові та лазерні технології, вправи ЛФК та лікувальний масаж допомагають покращити кровообіг, знизити рівень запалення та прискорити регенерацію.

Важливо також правильно скоригувати спосіб життя. Необхідні: правильне харчування з достатньою кількістю кальцію, вітаміну D та білка, адекватний рівень фізичної активності. У деяких випадках може знадобитися остеопат або мануальний терапевт, а також використання корсетів і ортопедичних поясів.

Якщо грижа Шморля супроводжується ускладненнями, такими як сильний біль, обмеження рухливості або порушення структури хребців, може знадобитися хірургічне лікування. Основні методи:

Вертебропластика — малоінвазивна операція, коли через тонку голку в уражений хребець вводиться спеціальний кістковий цемент. Це зміцнює кісткову тканину, запобігає подальшим наслідкам у вигляді руйнування хребця та зменшує біль.
Кіфопластика схожа з вертебропластикою, але додатково використовується балон для відновлення висоти хребця перед введенням цементу.
Декомпресійні операції виконуються при здавленні нервових структур. Включають видалення ділянок зруйнованих тканин, які спричиняють компресію, та встановлення стабілізаційних конструкцій (наприклад, металевих імплантатів).

Обсяг втручання залежить від ступеня ушкодження хребців та наявності супутніх патологій. Здебільшого хірургічне лікування дає змогу усунути біль, відновити функцію хребта та запобігти подальшому прогресу захворювання.

Грижа Шморля: що не можна робити?

При грижі Шморля протипоказаннями є будь-які дії, які можуть спровокувати подальші дегенеративні процеси та посилити ознаки.

Насамперед не можна допускати надмірних навантажень на хребет, особливо у вигляді підйому важких вантажів, інтенсивних фізичних вправ, забігів на далекі дистанції, стрибків тощо. Усе це може посилити тиск на міжхребцеві диски та спровокувати прогресування грижі, оскільки вони можуть спричиняти мікротравми кісткової тканини та посилення болю.

Сидячий спосіб життя, попри відсутність активних навантажень, також вважається протипоказанням. Тривале сидіння без перерв погіршує кровообіг у хребті, призводить до м’язового спазму та посилює симптоми.

При розвитку больового синдрому, обмеження рухливості або почуття слабкості важливо звернутися по допомогу лікаря. Ігнорувати все це не можна, інакше наслідків у вигляді прогресування грижі уникнути не вдасться. Популярне самолікування у вигляді приймання БАДів та проведення агресивних методик також можуть зашкодити. Тільки після детальної інструментальної діагностики та вивчення стану структур лікар зможе призначити оптимальний варіант лікування та запропонувати правильні фізичні вправи.

IRIMI Group

E-mail і адреса

Телефон

Cоцмережі

* результати лікування індивідуальні та залежать від особливостей організму кожного пацієнта.

Заказать звонок