Ендометріоз: симптоми та лікування

Ендометріоз – це хронічна патологія, що характеризується розростанням ендометрію (слизової оболонки матки) поза маткою. В результаті процесу утворюються ендометріоїдні імплантати (осередки), найчастіше в яєчниках. Одними з ключових симптомів ендометріозу, що локалізується в матці, є коричневі виділення (можуть спостерігатися майже протягом усього менструального циклу), спазми внизу живота поза місячними та біль під час місячних та статевого акту.

В нормі матка менструює щомісяця, оновлюючи ендометрій та готуючись до вагітності. Але у жінок з діагнозом ендометріоз тканина починає рости за межами матки, спричиняючи місцевий запальний процес і призводячи до ризику формування рубцевої тканини. Захворювання значно впливає на якість життя жінки в усіх її аспектах.

При правильному лікуванні ендометріоз можна успішно контролювати. Для цього слід записатися на консультацію до гінеколога, який проведе обстеження, призначить необхідні аналізи та підбере оптимальну схему лікування та профілактику для виключення рецидивів.

Причини розвитку

Причини ендометріозу матки остаточно не визначені, існує декілька основних теорій його розвитку. Але є деякі фактори, які можуть стати причиною розвитку симптомів:

  • спадковість;
  • хронічні запальні процеси у матці та інших органах жіночої статевої системи;
  • хронічні інфекційні процеси сечостатевої системи;
  • порушення у роботі імунної системи;
  • оперативні втручання на матці;
  • неправильний вибір контрацептивів.

Також до причин розвитку ендометріозу належить теорія ретроградних менструацій. Коли частина менструальної крові закидається в порожнину тазу, що може призвести до утворення вогнищ ендометріозу з клітин, подібних до ендометрію. 

До інших факторів належать:

  • гормональні порушення;
  • початок менструацій у ранньому віці;
  • пізні перші пологи після 30 років;
  • часті аборти;
  • понад 3-х пологів в анамнезі;
  • забруднення навколишнього середовища;
  • хронічний стрес;
  • шкідливі звички (паління та вживання алкоголю).

Наявність ендометріозу у близьких родичок (матері, сестер) та слабка імунна система, яка вчасно не може впоратися з розростанням вогнищ, також збільшує ризик розвитку захворювання. Тому, таким жінкам дуже важливо подбати про профілактику якомога раніше.

Симптоми ендометріозу

Ендометріоз має ряд симптомів, які допоможуть запідозрити його розвиток. Головний з симптомів – постійний біль до і під час менструації, в період овуляції, інтимної близькості й навіть при звичайному сечовипусканні та акті дефекації. Біль може бути хронічним, виснажливим і не дозволяти вести нормальний спосіб життя.

Ендометріоз також може виявлятися такими ознаками:

  • мажучі коричневі виділення до та/або після менструації;
  • здуття живота;
  • нудота;
  • підвищена стомлюваність;
  • депресія;
  • тривожність.

Крім того, ендометріоз є однією з головних причин жіночої безплідності. Вогнища, що розрослися, порушують функцію яєчників, матки та маткових труб, перешкоджаючи нормальному заплідненню яйцеклітини.

Не у всіх жінок із діагнозом ендометріоз матки є симптоми, включаючи виділення, особливо на ранніх стадіях розвитку. Ступінь їх виразності також варіюватиметься в індивідуальному порядку. Головне, вчасно звернутися до лікаря. При своєчасній діагностиці та правильному лікуванні можна значно покращити якість життя і навіть зачати дитину.

Класифікація та стадії

Згідно з класифікацією ендометріоз ділиться на наступні види:

  • генітальний – захворювання розвивається в органах статевої системи (яєчники, маткові труби, піхва), окремо виділяють ендометріоз стінок матки – аденоміоз.
  • позагенітальний – ендометріоз вражає інші органи (кишківник, сечовий міхур тощо);
  • активний – точкові крововиливи в очагах ендометріозу під час ментсруації;
  • неактивний – в осередках немає крововиливів.

Розрізняють 4 стадії розвитку ендометріозу матки залежно від рівня поразки. На першій стадії симптоми будуть виражені слабо, а виділення можуть бути відсутніми, що може вплинути на своєчасне виявлення патології. Тому дуже важливо проходити скринінгові дослідження у лікаря гінеколога хоча б раз на рік.

Діагностика, лікування та профілактика

Діагностика ендометріозу починається з консультації у лікаря гінеколога. Він збере анамнез, оцінивши симптоми, а також проведе фізикальний огляд та призначить аналізи (загальні аналізи, оцінку рівня гормонів тощо) та інструментальні методи діагностики (УЗД).

Лікування ендометріозу матки підбирається індивідуально, враховуючи симптоми, стадію захворювання та бажання мати дітей. Воно може включати:

  • гормональне лікування – КОКи (допомагають вирівняти рівень гормонів і позбавитися від виділень), агоністи гонадотропін-рилізинг гормону, прогестини тощо;
  • протизапальне лікування – НПЗП;
  • знеболення – анальгетики;
  • хірургічне лікування – лапароскопічна хірургія, лапаротомія чи видалення матки та яєчників (у крайніх випадках);

Лікування ендометріозу матки – це тривалий процес, який потребує терпіння та постійної взаємодії з лікарем. Не існує швидкого та легкого способу позбутися цього захворювання. Мета лікування спрямована на усунення або мінімізацію симптомів, покращення якості життя та збільшення шансів на зачаття.

Профілактика ендометріозу полягає в щорічних регулярних оглядах у лікаря-гінеколога, контролю ваги, збалансованому харчуванні, регулярному фізичному навантаженні та зниженні рівня стресу.

Хірургічна операція для лікування ендометріозу

Хірургічне лікування є одним з основних методів лікування ендометріозу матки, яєчників та інших тазових органів але воно проводиться не завжди. Операція рекомендована у таких випадках:

  • неефективність медикаментозного лікування;
  • сильні болі, що не піддаються медикаментозній терапії;
  • безпліддя;
  • ураження кишківника, сечового міхура чи інших органів.

Найбільш поширеним методом хірургічного лікування ендометріозу матки є лапароскопія. Лапароскопія – це мінімально інвазивний метод, який дозволяє видалити осередки ендометріозу за допомогою спеціальних інструментів, що вводяться через невеликі розрізи у животі.

Завдяки малій травматичності операції  скорочується період стаціонарного перебування в клініці, а відновлення після операції відбуважться швидше. Крім того, лапароскопічне лікування забезпечує низький ризик ускладнень та є більш естетичним через відсутність великого післяопераційного рубця.

*  результати лікування індивідуальні та залежать від особливостей організму кожного пацієнта.

Copyright © 2025 IRIMI Group

Scroll Up